Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
• Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
• Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 
• Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістично пояснити.
• Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
• Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, здзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
• Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.

Чому діти стають жертвами булінгу

 Психологи визначають декілька основних причин:

• Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
• Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
• Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

 Що робити батькам

 У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

•  Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
•  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
•  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
•  Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
• Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
• Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
•  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо: 

•  Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
• Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
•  Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
•  Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
• Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
• Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
• Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
• Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
• Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
• Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Ті, хто піддаються булінгу:

• втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
•  відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
• втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
• втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

• частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
• частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

• часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
• потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Кір – це гостре висококонтагіозне вірусне захворювання, що відноситься до групи інфекцій дихальних шляхів, викликається вірусом кору, передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється гарячкою, катаральними явищами, висипкою на шкірних покривах та слизових оболонках щік у вигляді плям Філатова-Копліка.

В основному кором хворіють не щеплені діти, що відвідують дитячі заклади. Підлітки й дорослі, що раніше не хворіли кором, та не отримали вакцину проти нього, також залишаються надзвичайно сприйнятливими до цієї інфекції.

До впровадження вакцини в 1968 році в нашій країні для профілактики кору, в середині 20 століття майже кожна людина хворіла на цю інфекцію, переважно у дитячому віці.

Як відбувається зараження кором?

Джерелом інфекції є хворий кором з моменту появи перших ознак хвороби до п'ятого дня від початку висипань.

Вірус потрапляє в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей від хворої кором людини, яка поширює його при диханні, розмові, чханні і кашлі.

Вірус кору дуже летючий - з потоком повітря він може попадати в сусідні приміщення й навіть на інші поверхи будинку через вікна, вентиляцію, замкові щілини, тому заразитися можна перебуваючи в одному будинку із хворим.

Вірус кору малостійкий у зовнішньому середовищі — він швидко інактивується під впливом сонячного світла, ультрафіолетових променів, при нагріванні до 50 С, ультрафіолетовому опроміненні, під впливом дезінфікуючих засобів. Але вірус кору залишається вірулентним в аерозолі протягом однієї години після потрапляння з організму хворого у довкілля. При кімнатній температурі зберігає активність до 1—2 діб, при низькій температурі — протягом кількох тижнів.

Поширення інфекції через предмети (постільну білизну, одяг, іграшки), а також через третіх осіб, що контактували із хворим, практично неможливо. Приміщення, де перебував хворий кором, необхідно провітрити та провести вологе прибирання.

Інкубаційний період для кору, період від моменту зараження до появи перших ознак захворювання, складає 8-21 день.

Хвороба розпочинається з незначного підвищення температури тіла, нежитю, першіння в горлі, покашлювання. На внутрішній поверхні щік біля корінних зубів з'являються утворення величиною з макове зерня, оточене червоною каймою, які мають назву плям Філатова-Коплика та мають діагностичне значення.

Після, так званого «катарального періоду», через 3-4 дні з'являється характерна висипка, яка характеризується етапністю висипання: спочатку за вухами, на обличчі, шиї, потім розповсюджується на верхню частину тулуба та руки, і лише потім на ноги. Обличчя стає набряклим, сльозяться очі, продовжуються виділення з носа. Може хвилеподібно підвищуватись температура тіла - до 40,5 ºС. Висипка тримається протягом 3-4 днів, а потім зникає у тому ж порядку, у якому з’являлася, залишаючи по собі пігментовані плями.

Хворий на кір небезпечний для оточуючих в останні 1-2 дні інкубаційного періоду, в катаральному періоді та перші 4 дні висипу.

У кожного третього хворого вищевказане захворювання може викликати ускладнення: пневмонію, отит, інші бактеріальні захворювання, може погіршуватись слух, спостерігатися розумова відсталість.

Внаслідок перенесеного кору може розвинутись енцефаліт, менінгіт.

Діагноз кір встановлюється на підставі характерних клінічних симптомів та імунологічних досліджень (імуноглобулін М).

Єдиним надійним захистом від кору є вакцинація.

У разі виявлення хворого в організованих колективах, медичні працівники загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів організовують:

- направлення хворого до лікувального закладу з метою встановлення діагнозу;

- проведення протиепідемічних заходів у місцях перебування хворого;

- максимально можливу ізоляцію групи (класу) від іншого 
колективу на 21 день

- заборону приймання нещеплених осіб і осіб без довідки про щеплення, про перенесене захворювання на кір на термін карантину;

- установлення щоденного медичного нагляду за особами, які 
знаходились протягом 21 дня у контакті з хворим на кір;

- направлення до лікувального закладу контактних осіб, які не мають щеплення проти кору, для вирішення питання вакцинації не пізніше 72-х годин з моменту виявлення першого хворого.

В Україні застосовується комбінована вакцина для профілактики одразу від трьох хвороб — кору, епідемічного паротиту та краснухи.

1.  Намагайтеся зберегти в своїй сім'ї атмосферу відвертості та довір'я.

2. Не давайте своїй дитині нездійсненних обіцянок, не вселяйте в її душу     нездійсненних надій.

3. Не ставте своїй дитині будь-яких умов.

4. Будьте тактовні в вияві заходів впливу на дитину.

5. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте робити собі.

6. Не зраджуйте своїм вимогам щодо дитини на догоду чому-небудь.

7. Не шантажуйте дитину своїми відносинам з нею.

8.  Не бійтеся поділитися зі своєю дитиною своїми почуттями і слабкостями.

 9. Не ставте свої відносини з власною дитиною у залежність від її навчальних успіхів.

10. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».

11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Кліщовий енцефаліт - важке захворювання людини з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може залишити після себе часткові або повні паралічі, а у деяких випадках може призвести і до летальних наслідків.

Зараження кліщовим енцефалітом у нашому регіоні можливо з кінця березня по жовтень-листопад. Найбільш небезпечними кліщі є в травні і в червні. Ховаючись в м'яких килимах трави, що ваблять до відпочинку стомленого мандрівника, вони довго і терпляче підстерігають своїх жертв. При укусі із слиною вони передають людині важке інфекційне захворювання - кліщовий вірусний енцефаліт.

Укуси кліща безболісні, оскільки одночасно зі слиною він вводить анестезуючу і кровоспинну речовину, тому кліщі, що присмокталися, деякий час можуть залишатися непоміченими.

Крім цього, люди, які на відпочинку знаходяться в місцях розповсюдження іксодових кліщів, повинні виконувати нескладні правила особистої безпеки. Перш за все, це одяг спеціального крою – «глухий» комбінезон з капюшоном, закриті чоботи. Якщо такого одягу немає, то можна пристосувати звичайний - сорочку, комір якої щільно застібають, заправляють у брюки, затягують широким паском, брюки заправляють у панчохи, вдягають високі чоботи, голову пов'язують хусткою так, щоб одним з довгих її кінців можна було стягнути і зав'язати піднятий комір сорочки, а іншим щільно обв'язати обличчя. Після цього кути хустки з'єднують під підборіддям, при цьому щільно закривають шию, волосся та вуха. Оскільки кліщ присмоктується не відразу, велике значення мають регулярні взаємні огляди на наявність кліщів, що присмокталися, огляди одягу. До речі, одяг краще вдягати світлий – кліща на ньому легше побачити. Виявлених кліщів необхідно відразу ж знищувати. Для цього їх кидають в банку з гасом, лізолом або розчином карболової кислоти. Тиснути їх не слід. А якщо це відбулося, потрібно негайно добре вимити руки з милом, оскільки випадковий дотик забрудненими руками до слизової оболонки носа або очей може призвести до зараження кліщовим енцефалітом.

Якщо кліщ вже присмоктався, видаляти його самому не слід: у нього може відірватися хоботок і залишитися в тілі людини, а це буде означати, що джерело інфекції не видалено. Краще звернутися до найближчого медичного пункту, адже медичні працівники не тільки нададуть першу допомогу, а й візьмуть постраждалого на облік і простежать за його самопочуттям. Якщо у постраждалого з'явиться нездужання, то раннє лікування забезпечить кращі результати. 

У соціальних мережах виявлені небезпечні групи, в яких доводять дітей до самогубства. Про це повідомляє Департамент кіберполіції Національної поліції України.

З метою попередження підліткових суїцидів у Національній поліції розповіли про алгоритм дій зловмисників, ознаки участі дитини у подібних групах в соціальних мережах, список облікових записів, що реєструвалися з території України, а також контакти підрозділів кіберполіції, куди варто звертатися у разі виявлення небезпеки.

Зокрема, у Департаменті кіберполіції повідомили, що фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один із небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.

Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий дім». Відтак у всіх членів таких груп на особистих сторінках розміщені відео або малюнки з літаючими китами.

Особами, які організували цю систему, відпрацювано чіткий алгоритм дій. Для того, аби вступити до спільноти, потрібно подати заявку для вступу й написати певний текст у себе на сторінці. Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.

Наступне повідомлення містить завдання, його опис та час, який надається на його виконання. Виконання кожного завдання потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, його виключають зі спільноти.

Коли адміністратор групи впевниться, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в онлайн-режимі. Відеозаписи в подальшому продаються в Інтернет або в Darknet.

Щоб не допустити потрапляння дітей до таких груп, співробітники Департаменту кіберполіції рекомендують батькам приділяти увагу психологічному стану дитини, перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень, особливо на пошкодження у формі кита, перевіряти облікові записи дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт.

Також у Національній поліції радять звертати увагу на коло спілкування дитини, обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини, встановлювати функцію «батьківський контроль» на гаджетах дитини.

У Департаменті кіберполіції повідомили, що вже виявили одну з таких груп https://vk.com/blueskitea. До неї входили 209 користувачів з України. У поліції зауважують, що такі групи щодня блокуються адміністрацією соціальних мереж за зверненнями правоохоронних органів або користувачів.

У разі виявлення підозрілих спільнот співробітники департаменту просять негайно повідомляти про такі випадки до кіберполіції за номером гарячої лінії: (044) 374-37-21 з 8:45 до 19:30 (у робочі дні), чи за електронною адресою: https://www.cybercrime.gov.ua(цілодобово), або звертатися до адміністрації соцмережі, у якій виявлена група.

Аналізуючи діяльність зазначених груп, кіберполіція встановила постійних учасників таких спільнот, які реєструються з території України.

У зв’язку з цим кіберполіція звертається до батьків та усіх не байдужих із проханням бути пильними, за можливості – перевірити облікові записи дітей, чи не зареєстровані вони під зазначеними у списку іменами. Про виявлення додаткових облікових записів департамент інформуватиме додатково.

Заходи безпеки на льоду

Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.

Міцність льоду можна частково визначити візуально.

При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

 Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.

 При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.

 Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

Пам’ятка  для батьків

  З метою попередження розповсюдження серед населення кишкових захворювань, виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь рекомендуємо: 

·               Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних oci6.

·               Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо). Для пиття i приготування їжі використовувати воду питну з централізованих джерел водопостачання.

·               Не допускати споживання продуктів та напоїв з простроченим терміном зберігання.

·               Не вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності.

·               При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду i рук вода має бути профільтрована i проварена, для пиття та приготування їжі мати з собою запас води питної.

·               При купівлі харчових продуктів та напоїв обов'язково звертати увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Зберігати продукти харчування тільки у cпocіб зазначений на упаковці та у встановлений термін. При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.

·               При здійсненні подорожі не рекомендовано брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні).

·               При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою. При споживанні дітьми - обдати окропом.

·               Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов'язково мити руки з милом.

·               Обов'язково мити руки після відвідування туалетів. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Для дітей молодшої вікової групи — батькам необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб дитина не споживала незнайомі ягоди та інші продукти невизначеного походження.

У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням. При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого негайно викликати швидку допомогу. 

УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв  і предметів, часто замаскованих під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофо-ни, дитячі іграшки, поміщених у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і залишених у багатолюдних місцях.

Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає граничної уваги і обережності.

ВІД ВАШИХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ВАШЕ І ОТОЧУЮЧИХ!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО

- наближатися до предмета; 

- пересувати його або брати в руки; 

- розряджати, кидати, ударяти по ньому; 

- розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет; 

- приносити предмет додому,  у школу.

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

- негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102); 

- не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей; 

- припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;  

- не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);  

- дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:

- одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

- під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію. Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

-тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

Якщо Ваш будинок  опинився поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.і.; 

- у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

ТЕКСТ

СПІЛЬНОГО ЗВЕРНЕННЯ МІНІСТЕРСТВ

ДО БАТЬКІВ

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Міністерство освіти і науки вкрай занепокоєні станом, що склався з попередженням травмування і загибелі дітей.

Особливу стурбованість викликає загибель дітей при різних надзвичайних ситуаціях. Як свідчить статистика, кількість випадків дитячого травматизму від випадкових механічних удушень, закупорки дихальних шляхів, нещасних випадків, пов'язаних із транспортом, під час пожеж та на воді збільшилася.

Критичний стан, що склався із зростанням кількості смертельних випадків та травмування серед дітей, змушує міністерства звернутися до кожного громадянина країни, особливо батьків.

За статистикою, в нашій країні в мирний час нещасні випадки призводять щодня до загибелі 4 дітей, щотижня - цілого класу школярів і щороку - майже двох тисяч юних громадян!

Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

Незабаром літні канікули. На жаль, канікули, не проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення), що виникають з вини дітей.

Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнанні елементарних правил безпечної поведінки - першопричина сумних Ті трагічних наслідків.

Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Це варто зусиль!

Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це. Пам'ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною життя. А щоб нежданна мить не стала сумним відтінком біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від вас самих!

Звертайте увагу  на необхідність дотримання правил пожежної безпеки у лісових масивах та категоричну заборону самовільного випалювання сухої рослинності або її залишків.

Самовільне випалювання сухої рослинності у смугах відводу автомобільних доріг і залізниці, випалювання стерні, луків, пасовищ, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах та поза їх межами без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, або з порушенням умов такого дозволу тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до двадцята неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 гривень) та на посадових осіб від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 гривень)

Стаття 77(1). Самовільне випалювання рослинності або її залишків. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

2017-2018 н.р

      Голова ради  

 Приймак Мар'яна Володимирівна

Члени ради

Кнейчук Наталія Володимирівна

Павлів Наталія Богданівна

Дзьоба Тетяна Григорівна

Максимів Надія Василівна

Півонюк Ірина Олексіївна

 Степанець Олена Юріївна

Лобода Ірина Ігорівна

Левшун Наталія (учениця 11 класу, голова учнівського парламенту)

Приймак М.В. ( 1 клас) - Голова  батьківського комітету

Дзьоба Т.Г.( 2 клас)

Федик М.В. (3 кл.)

Маковська О.І. (4 клас)

Новікова Г.М. ( 5 клас)

Космина О.Г. (6 клас)

Максимів Н.В.( 7 клас)

Павлів М.П. ( 8  клас)

Півонюк І.О. ( 9 клас)

Дещаковська М.Б. ( 10 клас)

Степанець О.Ю.( 11 клас)

Пам'ятка для батьків «Ні! Насиллю в сім’ї»